метати ікру

1. n

1) ікра (риби тощо)

2) ікринка

3) мальки

4) численне потомство

5) знев. виродок

6) породження, наслідок (явища тощо)

1) джерело, розсадник

8) бот. міцелій, грибниця

2. v

1) метати ікру, нереститися

2) плодитися, розмножуватися

3) зароджуватися

4) плодити; породжувати; створювати

5) кишіти; бути переповненим; бути розсадником (осередком) (чогось)

6) виймати ікру (з риби)

* * *

1) ікра (риб, земноводних); ікринка

2) мальки

3) численне потомство

4) през. поріддя

5) породження, наслідок (якого-небудь явища, обставини); джерело, розсадник

6) бoт. міцелій, грибниця

1) метати ікру

2) плодитися, розмножуватися; зароджуватися; плодити, породжувати, створювати

3) кишіти, бути переповненим; бути осередком або розсадником ( чого-небудь)

4) витягати ікру ( з риб)

1. n

1) депозит, вклад у банку

2) внесок (грошовий)

3) завдаток, застава

4) вкладання, внесення; здавання на зберігання, депонування

5) амер. склад, сховище

6) відкладення; відстій; осад

7) наліт, нагар; накип

8) геол. поклад, родовище

2. v

1) класти в банк; депонувати; віддавати на зберігання

2) вносити (давати) завдаток; робити внесок

3) відкладати, наносити, намивати

4) відкладатися, осідати, утворювати наліт (нагар, накип)

5) класти, нести (яйця)

6) метати (ікру)

7) віддавати, позбуватися

* * *

1) вклад у банку; депозит

2) внесок; перевищення свого кредиту в банку; порука; довіра

3) задаток, застава

4) вкладення, вкладання, внесення; передача на зберігання, депонування ( документів)

5) aмep. склад, сховище

6) відкладення, відстій, осад; наліт; нагар; накип; гeoл. родовище; розсип; поклад

1) класти в банк або в ощадну касу; віддавати на зберігання; депонувати

2) вносити, давати задаток; робити внесок

3) осаджувати; наносити, намивати; осаджуватися; давати осад; утворювати наліт, нагар

4) класти, відкладати ( яйця); метати ( ікру)

5) класти; залишати

1. n

1) звич. pl устрична ікра

2) молода устриця

3) амер. невелика сварка; незлагода, суперечка

4) удар; ляпанець

5) чмокання, плямкання

6) звич. pl короткі гетри

7) мокра пляма

8) pl бризки; клапті піни

2. v

1) метати ікру (про устриці)

2) сваритися, сперечатися

3) ляскати, хлопати, ляпати, шльопати; бити, плескати

4) завдавати ударів

5) ударитися (об щось)

3. past і p.p. від spit

* * *

1) pl устрична ікра

2) молодь устриць

1) невелика сварка, незлагода

2) удар; ляпанець

3) чмокання

1) сваритися, сперечатися

2) ляскати; шльопати; бити, ударяти; наносити удари

3) ударятися об що-небудь ( про кулі)

1) ікра (риб, земноводних); ікринка

2) мальки

3) численне потомство

4) през. поріддя

5) породження, наслідок (якого-небудь явища, обставини); джерело, розсадник

6) бoт. міцелій, грибниця

1) метати ікру

2) плодитися, розмножуватися; зароджуватися; плодити, породжувати, створювати

3) кишіти, бути переповненим; бути осередком або розсадником ( чого-небудь)

4) витягати ікру ( з риб)

v (past і p.p. spent)

1) витрачати, тратити

2) витрачатися, нести матеріальні витрати

3) проводити (час)

4) вичерпувати, виснажувати; знесилювати

5) закінчуватися

6):

to spend oneself — стомлюватися; вичерпуватися

7) виливати (гнів тощо)

8) втрачати, зазнавати втрат

9) метати ікру

* * *

1) витрачати, розтрачувати

2) витрачатися, нести матеріальні витрати

3) проводити ( час)

4) pass вичерпувати, виснажувати; refl виснажуватися, вичерпуватися

5) виливати (почуття, душу)

6) зазнавати втрат, втрачати

1) вклад у банку; депозит

2) внесок; перевищення свого кредиту в банку; порука; довіра

3) задаток, застава

4) вкладення, вкладання, внесення; передача на зберігання, депонування ( документів)

5) aмep. склад, сховище

6) відкладення, відстій, осад; наліт; нагар; накип; гeoл. родовище; розсип; поклад

1) класти в банк або в ощадну касу; віддавати на зберігання; депонувати

2) вносити, давати задаток; робити внесок

3) осаджувати; наносити, намивати; осаджуватися; давати осад; утворювати наліт, нагар

4) класти, відкладати ( яйця); метати ( ікру)

5) класти; залишати

1) pl устрична ікра

2) молодь устриць

1) невелика сварка, незлагода

2) удар; ляпанець

3) чмокання

1) сваритися, сперечатися

2) ляскати; шльопати; бити, ударяти; наносити удари

3) ударятися об що-небудь ( про кулі)

мётывать

I. см. Мести.

II. Метать, мётывать, метнуть -

1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;

2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];

3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;

4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -

1) киданий; ораний; кладений;

2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.

* * *

1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)

2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти

3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти

4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)

1. n

1) повітка; сарай

2) ангар, елінг

3) гараж; депо

4) поет. хатина

5) ел. юбка (ізолятора)

2. v

ховати у сараї; ставити в сарай (у гараж, у ангар, у депо)

v (past і p.p. shed)

1) лити, проливати (сльози, кров тощо)

2) поширювати, випромінювати (світло, тепло тощо)

3) видихати (аромат)

4) проливати (світло)

5) відбивати (світло)

6) відкидати, відштовхувати

7) втрачати, губити, скидати (листя тощо)

8) скидати (одяг, шкіру)

9) осипатися, сипатися (про зерно, листя тощо)

10) розм. відокремлювати

* * *

1) навіс, сарай; шед ( на звірофермі)

2) ангар, елінг

3) гараж; депо

4) пoeт. хатина

5) eл. юбка ( ізолятора)

6) тeкcт. зів ( на тканині)

1) проливати, лити (сльози, кров)

2) випромінювати (світло, тепло); проливати ( світло)

3) випускати, видавати; поширювати ( вплив)

4) відбивати ( світло); відкидати, відштовхувати

5) роняти ( листя); втрачати (зуби, волосся)

6) зooл. линяти; міняти оперення; скидати (шкіру, роги); метати, відкладати (ікру; про риб)

7) скидати ( одяг)

8) осипатися, сипатися (про зерно, листя)

1) навіс, сарай; шед ( на звірофермі)

2) ангар, елінг

3) гараж; депо

4) пoeт. хатина

5) eл. юбка ( ізолятора)

6) тeкcт. зів ( на тканині)

1) проливати, лити (сльози, кров)

2) випромінювати (світло, тепло); проливати ( світло)

3) випускати, видавати; поширювати ( вплив)

4) відбивати ( світло); відкидати, відштовхувати

5) роняти ( листя); втрачати (зуби, волосся)

6) зooл. линяти; міняти оперення; скидати (шкіру, роги); метати, відкладати (ікру; про риб)

7) скидати ( одяг)

8) осипатися, сипатися (про зерно, листя)